«Френч-прес» перекладається як «французький прес». У нашій мові поширена саме така назва (напевно, через наліт французького романтизму), хоча пристрій має множинні назви:
• у США він відомий ще як «кава-прес»;
• у Великій Британії та Ірландії як «кафетерій» чи «кавник» (cafetière);
• у Новій Зеландії, Австралії та Південній Африці — це «поршнева кава» (plunger coffee);
• на італійській мові назва звучить як caffettiera a stantuffo, що перекладається також як «поршнева кава»;
• німецькою мовою це «горщик з поршнем» чи Kaffeepresse («кавовий прес»);
• французькою та голландською мовами це теж «поршнева кава» чи «кавник».
І, незважаючи на «французькість», винахід френч-пресу юридично приписується італійцям із США. Хоча історично, винайшли його все ж таки французи.
Історія винаходу френч-пресу
У 1852 році два французи з прізвищами Делфорж та Майєр отримали патент на винахід френч-пресу, хоча його конструкція не була сучасною і, відверто кажучи, досить примітивною. Всередину металевої колби поміщався стрижень із круговим фільтром, на який була натягнута марля для відсіювання частинок м’якоті кави. Це не було класичним поршнем, тому що прилягання до стін не було технічно повністю задовільним, а марля не здатна працювати прийнятно довго без заміни та не має достатньо дрібної зернистості, щоб відфільтровувати не тільки частинки меленої кави, але й мілкодісперсійну гущу.
Однак винахід приписується не Делфоржу та Майєру, а італійцю Уго Паоліні, який винайшов девайс у 1923, запатентувавши його в США у 1929 р. Чому ж? Вся справа в юридичних тонкощах. Бачте, про існування патенту французів ніхто не знав — він не був оприлюдненим аж до 1924 року, що є на рік пізніше «юридичної першості» Уго Паоліні (який повідомив про факт свого винаходу у 1923 р.).
У США на аналогічний винахід був виданий ще один патент десятиліття потому, у 1958 р. Втім, це не було копією, а вдосконаленою модифікацією Паоліні, яка вже є основою сучасних френч-пресів. Сьогоднішні модифікації вже давно не використовують марлю, а фільтруючою площиною є металева, нейлонова сітка чи аналогічні сітки, які часто комбінуються різними виробниками для досягнення найкращого ступеню фільтрації. Адже мета френч-пресу у тому, щоб навіть мілкі частинки кави не потрапили у напій.
Сьогодні френч-прес відмінно використовується не тільки для заварювання кави, але й чаю, а також для відділення соку від волокон рослин, овочів та фруктів у невеликих масштабах (бо як портативна чавилка соку френч-прес й був задуманий та запатентований, а саме, для відділення соку помідорів від їхньої м’якоті для створення помідоровмісних страв італійської кухні).
Як готується кава у френч-пресі
Основна ідея френч-пресу полягає в простоті, яка проявляється в тому, що в колбу закладається мелена кава, яка заливається гарячою водою.
Після заварювання протягом 4-6 хвилин, треба надіти фільтр на колбу, натиснути на ручку поршню, опустивши її повністю, й одержати готовий для пиття напій без гущі.
Звичайно ж, френч-прес — це не самостійний прилад для приготування кави. Крім нього, треба мати під рукою кавомолку, щоб помолоти каву із зерна (або купити грубо мелене зерно, оптимальне для цього способу приготування). А також чайник, який підігріває воду до кипіння (тут кава заливається водою температурою у 97-100°). Тому хтось каже, що краще використовувати альтернативні способи заварювання, де замість 2-3 пристроїв буде всього один (гейзерна, крапельна, чи автоматична кавоварки, наприклад).
Сучасні френч-преси можуть випускатися з простим фільтром чи з дуже дрібнокомірчастим кількашаровим фільтром. Але такий складний фільтр погано мити.
Сьогодні френч-прес вважається одним з найкращих пристроїв для приготування висококласної спешелті кави, який здатен розкрити у повній мірі складну кислотність зерен. А тому, якщо у вас ще немає цього пристрою для дому чи офісу — вам неодмінно потрібно його придбати.
в Про нас