У цій статті ми розповімо нашим читачам, чому вважається, що у Японії склалася унікальна культура споживання кави.
Зародження кавової культури Японії
Перші зерна кави в Японію були завезені купцями у 1700-х роках. Але перша кав’ярня відкрилася лише у 1888, яка, втім, через відсутність культури пиття кави проіснувала лише 5 років.
На початку 20 століття близько 4 десятків тисяч японців мігрували до Бразилії, щоб працювати на тамтешніх кавових плантаціях. Повертаючись додому, вони привезли із собою культуру споживання напою, яка відтоді й до сьогодні протиставляється чайній культурі (про це трохи нижче). Перше стабільно довго працююче кафе було відкрито у 1933 р.
У період 2-ої Світової Війни держава наклала заборону на імпорт кави до країни й негативно ставилася до її споживання громадянами, оскільки країна перебувала у військовому та політичному протистоянні зі США зокрема та із Заходом в цілому. Томи всі сконцентрувалися на питті чаю. У 1960-1970 роках кавовий ринок отримав новий поштовх розвитку, оскільки Японія в цей час вже активно намагалася перебудовувати власну економіку і культуру на «західні рейки», розвернувшись у політико-економічному розвиткові на 180 градусів.
Сучасна культура кави в Японії
З 1970-х рр. і по сьогодні кава в цій країні вважається «західним» напоєм, а тому й ставлення до неї — як до чогось чужорідного. Незважаючи на те, що в Японії сьогодні працюють понад 1000 Старбаксів та тисячі точок інших мереж і окремих кав’ярень, багато японців ходять туди приблизно з тим же самим натхненням та пієтетом, як у Діснейленд: не стільки заради споживання, скільки заради екскурсії та атмосфери доторкання до західної культури. Це приблизно порівняно з тими відчуттями, які українці мали, коли ходили у перші Макдональдси, які відкрилися в нашій країні (у 1997 р. відкрився перший ресторан на ст. м. Лук’янівська).
Чайна культура в Японії — це культура об’єднання людей, багато в чому завдяки чайній церемонії, яка має купу нюансів та триває довгий час, протягом якого присутні спілкуються та вирішують справи.
Кава — повна протилежність:
1) Свіжа заварна кава — це напій бізнесменів та середнього класу. Вони п’ють каву на самоті, працюючи в офісах чи з ноутбуками у кав’ярнях. Вона дорога та вважається елітною, незалежно від спектру споживчих якостей (які варіюються від мас-маркету до ексклюзивних спешелті сортів).
2) Розчинна кава — це напій молоді. Вона дешева, мейнстрімова, добре п’ється з пластикових стаканчиків та на ходу.
Однак якщо бізнесмени вкрай рідко щось обговорюють за чашкою кави (для цього вони мають чай — традиція, все ж таки), то молодь може збиратися за «швидкою чашкою», щоб обговорити власні справи й думки. Однак, як повелося з 60-х та 70-х років, обговорення має в основному протестний та антигромадський характер. За розчинною кавою обговорюються гострі політичні, соціальні, феміністичні тематики, та нерідко висловлюються революційні ідеї. Коротше, це напій бунтарів.
Таким чином, на противагу чайній культурі, яка об’єднує людей, кавова культура Японії — роз’єднуюча, індивідуалістична, яка неодмінно підкреслює класовість суспільства. Часто це підкріплюється форматами споживання у різних кавових мережах. Так, у великих західних та багатьох великих місцевих закладах заборонено курити разом із чашкою кави, тоді як в інших це дозволено. Тому багато курців відвідують із принципу саме такі заклади, де можна спокійно поєднувати цигарку, чашку кави, роботу/читання газети, одночасно з тим висловлюючи свій індивідуалізм та приналежність до того чи іншого класу. Втім, приблизно 40% усіх споживачів кави у країні чудово п’ють її вдома.
Західні країни вже багато десятиліть активно намагаються прибрати чи, принаймні, розмити цю японську «класовість» (бо це сприятиме популяризації напою та об’єднанню японського суспільства). Для цього в рекламах активно знімаються популярні актори: Бред Пітт, Томмі Лі Джонс, Том Селлек та інші. Але ж, самі знаєте, що Японія унікальна багато в чому, зокрема, свою супер-довгою історією, яка просто вимагає від Японії бути класовою. І без класовості сама основа японського суспільства зазнає краху. Тому кава для Японії ще довго залишатиметься «бунтарським» та «західним» напоєм.