Папуа-Нова Гвінея (ПНГ), найбільш густонаселена острівна держава в Тихоокеанському регіоні, є домом для 11,7 млн. людей і займає 463 тис. кв. км. території. Вважається, що в ПНГ знаходиться величезна кількість ще не відкритих біологічних і ботанічних видів, які важко відкрити і досліджувати через віддаленість самої ПНГ від світової цивілізаційної спільноти і важку прохідність її земель. Тут також зареєстровано фантастично велику мовну різноманітність: 851 мову світу! А це, на хвилиночку, 12% усіх мов планети, які зібрані на такій невеликій площі!
Кава є одним із важливих економічних секторів ПНГ, будучи однією з основних статей експорту (поряд з газом, золотом, нафтою, пальмовою олією, рибою і міддю). Через бідність населення, традиційні погляди на сільське господарство, низьку інфраструктурну облаштованість доріг, а також домінантність малих фермерських господарств в економіці країни, вирощувані с/г культури тут є здебільшого органічними. Це означає, що вони вирощуються без застосування хімікатів, таких як пестициди, інсектициди чи гербіциди, проходять натуральну обробку і де-факто відповідають критеріям «органічності», хоча і дуже мала кількість фермерів має формальний органічний сертифікат (бо він коштує чималих грошей).
Ось чому кава з ПНГ високо цінується за свою якість. Країна виробляє близько 800 тис. мішків зеленої кави на рік (48 тис. тонн), входячи до топ-20 світових виробників.
Географічні особливості ПНГ так само різноманітні, як і її мовний спадок.
Високогір’я, де вирощується більшість високоякісної арабіки, знаходяться між 1200 і 1800 метрами над рівнем моря. Ідеальна висота! Це високогірне середовище відмінно поєднується з родючими вулканічними ґрунтами, створюючи ідеальні умови для вирощування чудової кави.
Складний рельєф острова означає, що тут важко створити великомасштабні плантації монокультур, а тому земельні наділи часто використовуються для вирощування різних культур. Як наслідок, кавові рослини є натуральними сусідами з бананами, солодкою картоплею, ямсом і іншими тропічними фруктами і овочами, що знижує потребу в синтетичних добривах і пестицидах і забезпечує затінене зростання, створюючи натуральні складні смаки зерен, що високо цінуються в арабіці. Такий підхід називається «агролісівництвом» — коли кава інтегрована у природну лісову екосистему.
Для збільшення кількості продукту місцеві фермери використовують мульчування, компостування і природні методи боротьби з шкідниками, такі як використання корисних комах і бактерій. Це підтримує стабільність довкілля і покращує смак зерен кави. Й тому місцева кава відома своєю яскравою кислотністю, багатим тілом і складними нотами, починаючи від фруктових відтінків цитрусових, манго і маракуї, закінчуючи землистими, шоколадними тонами, які роблять її такою привабливою на світових ринках. Процес обробки кави включає миті і напівмиті методи для підкреслення ясності і глибини смаку. Окремі невеликі партії кави виробляються індивідуальними фермерськими родинами чи кооперативами, які експериментують з методами обробки, створюючи різні незвичайні смаки кави для демонстрації потенціалу сільського господарства ПНГ.
Однак у ПНГ є і свої складнощі. Так, інфраструктура країни недостатньо розвинена. Дороги часто ґрунтові і ненадійні для налагодженого транспортування товарів, особливо у сезон дощів. Також слід зазначити відсутність достатньої кількості складських приміщень для зберігання зеленої кави. Ще регіон схильний до землетрусів, повеней і вивержень вулканів, які час від часу порушують ланцюжки поставок.
Проте проблеми не залишаються невирішеними. У ПНГ працюють національні і міжнародні організації і кооперативи, які допомагають фермерам різноманітними програмами фінансування і фізичними діями. Вони також допомагають сертифікувати каву і інші с/г товари органічними сертифікатами, щоб фермери могли підняти ціни на свій якісний товар..